α- , β- та γ-випромінювання

Радіоактивне випромінювання не однорідне, а трикомпонентне. При цьому деякі з ядер випускають тільки альфа­частинки, інші - бета-частинки. Є радіоактивні ядра, які випускають і ті й ті частинки. Більшість ядер одночасно випускає і гамма-промені. 

Найпоширенішими серед радіоактивних перетворень є альфа-розпад, бета-розпад (випромінювання електрона або позитрона) і спонтанний поділ ядер атомів.

Альфа-розпад — це перетворення нестійкого ізотопу на інший хімічний елемент, що супроводжується випромінюванням альфа-частинки. Наприклад, перетворення Радію на Радон:

Під час альфа-розпаду заряд ядра атома Z зменшується на дві одиниці, а масове число А — на чотири. Енергія, що виділяється внаслідок альфа-розпаду, розподіляється між альфа-частинкою та ядром атома елемента, що утворюється. Цей процес може супроводжуватися також гамма-випромінюванням.

·         _ZX^A → _Z-2Y^A-4 + ₂Не⁴ - при α-розпаді утворюється новий хімічний елемент, який зміщується в таблиці Менделеєва на дві клітинки вліво, а маса зменшується на чотири одиниці. ₈₈Ra²²⁶ → ₈₆Rn²²² + ₂Не⁴

Бета-розпад — це утворення нового хімічного елемента внаслідок перетворення нуклонів усередині ядра атома, наприклад, нейтрона на протон або протона на нейтрон. Існує два різновиди бета-розпаду.

·         _ZX^A → _Z+1Y^A + _-1е⁰ - при β-розпаді утворюється новий елемент, який зміщується в таблиці Менделеєва на одну клітинку вправо, а маса атома майже не змінюється. ₉₀Th²³⁴ → ₉₁Pa²³⁴ + _-1е⁰

α - випромінювання:

1) відхиляються електричним і магнітним полями;

2) швидкість, з якою вилітає α – частинка, близька 10⁷ м/с;

3) мають мінімальну проникну і максимальну іонізуючу здатність ?250000 пар іонів.

1. (ß^- -розпад, який супроводжується випромінюванням електрона ⁰_-1е й утворенням ядра атома з числом протонів Z на одиницю більшим. Наприклад:

Найпростішим видом розпаду є розпад вільного нейтрона:

2. ß⁺-розпад, унаслідок якого випромінюється позитрон й утворюється ядро з числом протонів Z на одиницю меншим. Наприклад:

β – випромінювання:

1) відхиляються електричним і магнітним полями;

2) швидкість, з якою вилітає електрон, порядку 10⁸ м/с;

3) мають малу проникну здатність.

·         При γ-розпаді ядро не змінюється. Це явище супроводжує α­- чи β-розпад. 

γ – випромінювання :

1) електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі λ = 10^-12м і частотою близькою 10²⁰ Гц;

2) не відхиляються електричним і магнітним полями;

3) мають максимальну проникну і мінімальну іонізуючу здатність.

1. Радіоактивне випромінювання було відкрито у 1896 р. французьким фізиком А. Беккерелем. Знайчний внесок у його вивчення зробили також Е. Резерфорд, М. Склодовська-Кюрі, П. Кюрі та ін.

1. Уран, Торій, Радій і низка інших елементів мають природну радіоактивність. Учені навчилися синтезувати радіоактивні ізотопи.

1. Розрізняють кілька видів радіоактивного випромінювання, серед яких -, - і -випромінювання. -випромінювання - цепотік ядер Гелію, які летять із величезною швидкістю; -випромінювання - це потік електронів, що летять зі швидкістю близькою до швидкості світла; -випромінювання - це електромагнітні хвилі (і разом з тим потік нейтральних частинок), які поширюються зі швидкістю світла.

1. Для запобігання шкідливому впливу різних видів радіоактивного випромінювання на організми використовують захисні перешкоди різної товщини, виготовлені з різних матеріалів.